Визначте місце для ін’єкції (уколу) Щоб вибрати ділянку, подумки проведіть вертикальну лінію посередині сідниці, потім горизонтальну. Верхній зовнішній кут – те саме місце. На ділянці, куди ви будете колоти, не повинно бути горбків і шрамів.

Якщо неправильно зробити укол у сідницю, може утворитися невелика гематома (синяк) або шишка з набряком. У такому випадку завжди можна викликати додому професійну медсестру або відправитися в найближчу клініку.

Внутрішньом’язеві ін’єкції застосовують у тих випадках, коли прийом препарату перорально – неможливий, або ж якщо необхідно прискорити процес всмоктування речовини (оральні форми лікарських засобів починають діяти тільки через 30–40 хвилин, а внутрішньом’язевий укол – вже через 10–15).

розмістіть шприц під кутом 90 градусів до тіла, щоб уникнути травмування ділянки, в яку вводиться ін’єкція; введіть голку в м’яз (глибина введення не повинна перевищувати ⅔ довжини голки). Щоб зробити укол не боляче, введіть препарат повільно.

На тілі людини є такі три місця: верхня зовнішня частина стегна, верхня зовнішня частина сідниці або передня поверхня плеча. Найчастіше рекомендують робити в область верхнього зовнішнього квадрата сідниці – тут знаходиться великий м'яз, тому препарат засвоиться швидко, а неприємних відчуттів від уколу буде менше.
Обведіть місце уколу. Верхня зовнішня чверть – те місце, куди можна робити ін’єкцію, щоб не пошкодити сідничний нерв. Ви повинні відчути викривлену кістку в …
місце для ін’єкції – верхня зовнішня частина, колячи сюди, ви не попадете в нерв. натріть шматком вати, змоченим у спирті, місце уколу;.
Якщо почалася кровотеча, накласти кровоспинну пов’язку. Від вибору місця для уколу залежить швидкість всмоктування та ефективність лікування. Ін’єкція в сідницю.