ЛЕГІОНЕР, а ч. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.).

Легіон — основна військова організаційна одиниця в армії Стародавнього Риму. У епоху римського царства легіоном називалося все римське військо, що було ополченням чисельністю близько 3 тисяч піхотинців і 300 вершників з числа заможних громадян (locupletes), що збиралися лише під час війни або для військового навчання.

До сенату щорічно обиралися лише двадцять квесторів (лат. quaestor — «дослідник»), з людей не молодше тридцяти років. Іншим вершникам залишалося задовольнятися посадами офіцерів в римській армії. Термін служби офіцерів був необмежений.

Основою війська був римський легіон, який складався з пішого війська та кінноти. Опорним пунктом римлян на завойованих землях був римський табір.

Кожен легіон складався з 4200–5000 піхотинців і 300 кавалеристів, тоді як союзні частини мали рівну кількість піхоти, але втричі більше кінноти (900 кіннотників …
Вища бойова одиниця в армії Стародавнього Риму. Складався з 5-6, часом 8 тисяч піхотинців і кількох сот вершників. На чолі Л. в період Республіки стояв …
1. У стародавньому Римі – вища бойова одиниця. Римське військо складалося з легіонів. У кожному легіоні було 4500 воїнів. · 2. У деяких країнах – назва особливих …
Римське військо складалося з легіонів. У кожному легіоні було 4500 воїнів. Головну масу його становила важкоозброєна піхота (Історія …