Франко). Скребти моркву — дорікати кому-небудь або лаяти, сварити когось. Чує стара, на службі йому щодня моркву скребуть, уже грозяться і вигнати. (Панас Мирний).

Мо́рква звича́йна горо́дня, також мо́рква посі́вна (Daucus carota subsp. sativus) — дворічна трав’яниста рослина родини окружкових, підвид моркви звичайної, яку часто називають морквою дикою.

Історія Сучасна садова морква є нащадком дикої, яка і зараз росте в горах Афганістану (стародавньої Бактрії). Коріння дикої моркви тонке, гірке, зазвичай фіолетового кольору. Тож спочатку люди вживали в їжу не коренеплоди, а соковиту зелень моркви.

Іваненко). Як ви́росте гарбу́з на вербі — ніколи не (буде, стане). «Ось годі тобі!

скребти́ (ску́бти, струга́ти) / наску́бти (наску́ба́ти) мо́ркву. · Яцько Ходика вуса підкрутив. Он як шанується до нього Терновий. Наскубли моркву, то й поштивий став ( …
Скребти моркву — дорікати кому-небудь або лаяти, сварити когось. Чує стара, на службі йому щодня моркву скребуть, уже грозяться і вигнати. (Пан …
Кі́шки (коти́) шкребу́ть (скребу́ть, скубу́ться, шкребу́ться) в (по) душі́ (на (в) се́рці) в кого і без дод. Відчувається тривога, неспокій, хвилювання і т. ін.
Скребти́ (наску́бти) мо́ркву — дорікати кому-небудь або лаяти, сварити когось. «Чує стара, на службі йому щодня моркву скребуть, уже грозяться і …