Сульфат міді, мідний купорос (англ. cupric sulphate, нім. Kupfersulfat n) — сіль міді сірчаної кислоти, в безводному стані CuSO4, біла дрібнокристалічна речовина, при поглинанні води стає синьою або блакитною.

Для виготовлення розчиняють в 10 літрах води 300-500 г мідного купоросу. 0,5-1% розчини вважаються лікувально-профілактичними. Вони використовуються для боротьби з грибковими хворобами, шкідниками і для обробки зрізів на гілочках, корі дерев.

Мідний купорос , відноситься до 3 класу небезпеки, т. к. має отруйну дію при попаданні на слизові або прийомі всередину. Летальна доза 5% розчину становить 30-50 мл, але сульфат міді в розчині або порошку здатний проникати всередину організму через шкіру при зворотному всмоктуванні поту.

Мідний купорос має ширший спектр дії, ніж залізний купорос. Він ефективний проти багатьох грибкових та бактеріальних захворювань, у тому числі парші, фітофторозу, іржі, плямистостей, борошнистої роси та ін. Залізний купорос має сильнішу окислювальну дію, ніж мідний купорос.

У ємність всипають зважену кількість препарату і при помішуванні заливають 1 л гарячої води (температура води не більше 45-50С). У холодній і теплій воді купорос розчиняється повільно. Розчин виходить каламутним. Його розмішують до повного розчинення кристалів купоросу.
Для виготовлення розчиняють в 10 літрах води 300-500 г мідного купоросу. 0,5-1% розчини вважаються лікувально-профілактичними.
Для обробки уражених грибком ділянок необхідно розвести 100-300 г препарату в 10 л теплої води. Наносити на поверхню за допомогою губки або пульверизатора.
Вода для розчину обов’язково повинна бути «кімнатною», трохи теплою. Коли розчин приготували – не поспішайте відразу обприскувати, спершу процідіть. Спочатку …