Село́ — значний за територією і кількістю житлових будівель населений пункт неміського типу, більшість мешканців якого займаються сільським господарством. Також сумарне означення тієї частини населення, яке живе із сільського господарства.

селищем вважають населені пункти із загальною чисельністю жителів не менш як 5 тис. населення; село є населеним пунктом із загальною чисельністю менше 5 тис.

село

Селище — це населений пункт, де живе не менше 5 тис. людей. Село — населений пункт, де загальна чисельність жителів становить менш як 5 тис. людей.

СЕЛО, а, с. 1. Населений пункт (звичайно великий) неміського типу, жителі якого займаються перев. обробітком землі. Мов оазис, в чистім полі Село зеленіє …
б) до ІІ відміни (при відмінюванні в них не з’являється суфікс -ат- або -ен- ): село, поле, море, знання, сузір’я.
Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни: За закінченнями вони розпадаються на …
Наприклад: село́ – се́ла. Слово, яке допомагає перевірити написання букви, називається перевірним. Наприклад: слово се́ла є перевірним для …