СВІЧКА, и, ж. 1. Паличка воску, лою, стеарину з гнотом усередині, яку використовують для освітлення.

Вигідно й економно: не дивлячись на те, що воскова свічка трохи дорожче за парафінову, використовується вона економічніше, тому що віск горить яскравіше й довше. Корисно для здоров’я: віск містить в собі негативні іони, які очищають повітря в приміщенні й роблять його максимально здоровим.

Вставати та йти в туалет можна одразу після введення вагінальної свічки, але це спровокує витікання ліків. Тож краще сходити в туалет перед процедурою.

Сві́чка, свіча́ — джерело штучного освітлення, в деяких випадках використовується для священнослужіння. Найчастіше складається із стрижня з твердого горючого матеріалу з ґнотом у середині. При горінні свічки горючий матеріал розтоплюється і змочує ґніт, при цьому горюча рідина випаровується і згорає.

свічка ; Родовий, свічки, свічок ; Давальний, свічці, свічкам ; Знахідний, свічку, свічки ; Орудний, свічкою, свічками.
Якщо у слова родовий відмінок множини, то пишемо свічок (від слова свічки). А якщо орудний відмінок однини, то пишеться свічкою (Від слова свічка). У …
У ударному закінченні іменника у формі однини орудного відмінка «свічкою» після шиплячого основи правильно пишеться буква «о».
Як правильно пишеться? Відповідно до правила орфографії, необхідно писати – «свічкою» та «свічок». … Ст. свічку, свічі. Тв. свічкою свічкою, свічками …