Відмінки в українській мові

Закінчення -а, -я мають іменники, які означають: назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Дмитра, Івана, Ліса, Мороза, професора, студента назви тварин і дерев: ведмедя, вола, дуба, зайця, коня, ясеня назви предметів: ножа, олівця, стола́ (сто́лу)

Іменникові прізвища відмінюються за зразком іменників І та ІІ відмін м’якої, твердої та мішаної груп. У родовому відмінку прізвища з закінченням на -р мають ті самі закінчення, що й загальновживані слова, від яких їх утворено: Кушнір – Кушніра, Бондар – Бондаря.

Родовий відмінок — непрямий відмінок, який виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень (див. розділ Приклади).

У формі родового відмінка іменники чоловічого роду однини можуть мати закінчення -а (-я) або -у (-ю). Зверни увагу! Уживання того чи іншого закінчення залежить …
Теорія: У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю. Зверни увагу! Закінчення -а, -я та …
Слова в родовому відмінку відповідають на питання «кого?», «чого?». У реченні «Немає ніжнішого слова, ніж мама» лексема «слова» вжита в …
роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): мі́ста, села́; плеча́, прі́звища; знання́, знаря́ддя, …