Солоний – приправлений сіллю, із характерним смаком, що його надає сіль (про їжу). А от “солений” – це той, що приготовлений солінням (наприклад, солені огірки). Підтверджують це й інші джерела, наприклад, «Словник-довідник з українського літературного слововживання» С.

Далі — дивимося словники: солоний — «Який містить у собі сіль і має характерний смак, що його надає сіль», або «Який має смак солі, містить у собі сіль».

соло́ний

Солов’ї – 3 склади, 6 букв, 7 звуків.

СОЛОНИЙ, а, е. 1. Який містить у собі сіль (про водойми). І падають сніги рожевих птиць На море запахуще і солоне (Рильський, II, 1960, 129); Солоні озера …
відмінок, чол. р. жін. р. сер. р. множина ; називний, соло́ний, соло́на, соло́не, соло́ні ; родовий, соло́ного, соло́ної, соло́ного, соло́них.
Повний фонетичний звуковий аналіз, звуко-буквений розбір слова солоний: 1. Солоний; 2. По складам: со-ло́-ний (3 склади; наголос на 2-му складі).
Букви: с, о, л, о, н, и, й; Кількість букв: 7 ; Звуки: [с о л о н и й]; Кількість звуків: 7 ; Звукова модель: [– ○ – ○ – ○ ᐀]; Кількість складів: 3.