Збереження означає наявність інформації в довготривалій пам’яті (йтиметься саме про неї), що не завжди пов’язане з її доступністю для свідомості. Відтворення – один з головних процесів пам’яті. Воно є показником міцності запам’ятовування й водночас наслідком цього процесу.

Па́м’ять — психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні, наступному відтворенні та забуванні минулого досвіду, дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини. Нейробіологічною основою пам’яті є нейропластичність.

Довготривала пам’ять характеризується тривалим зберіганням матеріалу після багаторазового його повторення і відтворення. Вона представлена всім обсягом знань, інформації, переживань, якими володіє людина.

Пам’ять на думки, судження, закономірності та зв’язки між предметами і явищами дійсності. Цей вид пам’яті тісно пов’язаний з мовленням і мисленням і формується разом з ними. З її допомогою відбувається збереження й відтворення словесної інформації.

Збереження означає наявність інформації в довготривалій пам’яті (йтиметься саме про неї), що не завжди пов’язане з її доступністю для свідомості. Відтворення – …
ЗБЕРІГАННЯ як процес пам´яті полягає у ступені збереження обсягу й змісту інформації впродовж тривалого часу. Для збереження потрібне періодичне повторення.
Пам’ять – процеси запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування індивідом свого досвіду. Це характеристика пізнавальної функції психіки, складова …
Збереження – процес пам’яті, що забезпечує утримання результатів запам’ятовування протягом тривалого часу. В значній мірі воно залежить від …