Ґи́ґнути, ну, неш, гл. 1) Швырнуть, бросить на землю. Угор. 2) Околеть, *окачуриться, испустить дух, умереть.

Шанувати — відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати.

Переходити в чиє-небудь користування, володіння; залишатися у спадщину. – А земля хіба за нами зосталася? – боязко спитала Христя (Мирний, III, 1954, 52); – У Василя хата своя.

ХУЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, книжн. Ганьбити, знеславлювати, осуджувати кого-, що-небудь.

ШАНУВАЛЬНИК, а, ч. Той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь. Полум’яними шанувальниками Заньковецької були Л. М. Толстой, А. П. Чехов, …
ШАНУВАЛЬНИК (той, хто виявляє пошану до когось) цінитель, цінувальник, поцінувальник, (давнє) поклонник. Ви можете поставити посилання на це слово:.
Шанувальник — той, хто виявляє шану до кого-, чого-небудь; схиляється перед ким-, чим-небудь; прихильник. Приклад вживання — після виступу до співачки …
ШАНУВАЛЬНИК — СИНОНІМІЯ · шанува́льник той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь · шанувальник таланту · шанувальник · шанувальник.