Байка — повчальна або гумористична розповідь, іноді заснована на реальних подіях. Байка — вигадка, розповідь про те, чого насправді не було, не може бути. Байка (тканина) — м’яка ворсиста бавовняна або вовняна, напіввовняна тканина.

8) Головна мета байки — виховна. На доступних прикладах вона пояснює важливі закони людського співіснування, навчає відрізняти справжні чесноти від удаваних, допомагає переосмислити складні життєві ситуації.

Байка́р — письменник, який пише байки; складач, автор байок. Першим байкарем, засновником літературної байки вважається легендарний еллін Езоп, який жив у VI—V століттях до н. е. В українській літературі найвідомішими байкарями були: в XIX столітті — Леонід Глібов, в XX столітті — Микита Годованець.

Мораллю називають повчальний висновок у байці, тобто те, що хотів сказати байкар читачам, чого він хотів їх навчити цією байкою.

Якщо дана словникова стаття байки розповідати (повідати, гнути, плести) – це не те, що шукали, тоді спробуйте пошукати байки розповідати (повідати, гнути, …
В основі байки — дуже стисла розповідь про якусь особу чи подію, що з неї випливає певний повчальний висновок. Іноді цей висновок само собою зрозумілий, а …
Чи чули ви таке слово раніше? Дійсно, байка – це такий твір, де існують казкові герої, хоча вони не такі вже казкові – хіба не існують насправді віл, жаба, осел …
ба́яти «розповідати; ворожити» ; багати «розповідати байки, замовляти, заворожувати, заклинати», старослов’янська ; bajúlje «якісь дитячі пісні», українська.