Від початку поні використовувались як тяглові тварини у шахтах та копальнях, в XX—XXI сторіччях їх розводять переважно задля дитячого кінного спорту, як домашніх улюбленців та задля виступів у цирку.

Середня вага у поні становить 100—200 кг. Великі верхові та легкоупряжні коні важать у середньому 400—600 кг. Тяглові породи досягають ваги 700—900 кг.

До поні відносяться безліч порід, виведених на островах Ісландія, Сицилія, Корсика, Готланд, Хоккайдо. У вітчизняній іппологічній літературі до поняття «поні» включено коней, що мають висоту в холці 100-110 см. В Німеччині – нижче 120 см., в Англії – до 147,3 см.

У ХХ столітті породу було ледь не втрачено через зниження її ролі в перевезенні вантажів. Зріст цих тварин досягає 142 см, а вага становить близько 350 кг. Поні фелл використовують і як верхових коней.

“Різниця між поні і звичайними кіньми — не тільки у розмірах. Поні розумніші за коней і впертіші за віслюків, — продовжує розмову Оксана.
Дослідники виявили, що тварини справді здатні планувати наперед і мислити стратегічно.
Собаки, наприклад, можуть розрізняти багато іноземних мов та мають майже вдвічі більше нейронів, ніж коти (530 проти 230 мільйонів).
Койволки вкрай рідко нападають на людину і в цілому менш агресивні, ніж вовки, але при цьому розумніші за койоти. З одного боку, цей гібрид вважається …