Перші 2 роки жимолость не потребує підживки, а надалі полюбляє органіку. Весною можна внести аміачну селітру в кількості 15 г на м². Восени жимолость підживлюють 5 кг компосту, 100 г золи і 40 г подвійного суперфосфату на кожен м² ділянки.

Для їстівної жимолості кращим буде – пухкий грунт, поживний, вологоємний та відкриті, добре освітлені і захищені від вітру ділянки саду. Жимолость надає перевагу добре удобреному органічними речовинами суглинку з кислотністю, близькою до нейтральної (pH 6–7).

Хвороби жимолості, найчастіше, можна попередити правильним місцем посадки. Місце має бути сонячним, безвітряним. Ґрунт – нейтральний помірно вологий, повітропроникний, без застою води. Однією з головних причин того, що жовтіє й опадає листя у кущів жимолості – помилки при виборі місця посадки й ґрунту.

Уникати слід надто сухих ділянок та замкнутих улоговин, які непридатні для її посадки. Ідеальна грунтова суміш складається з дернової землі, перегною або торфу і піску у співвідношенні 3:1:1. Оптимальна кислотність грунту має бути в межах 7,5 – 8,5. На важких сирих або бідних піщаних грунтах жимолость росте погано.

Після збору врожаю, з середини літа – використовуйте добрива з великою кількістю калію та фосфору. Таке підживлення вносять приблизно 1 раз у 4 тижні. Останнє …
Після збору врожаю (липень-серпень) · фосфорно-калійні добрива (як один із варіантів — Суперфосфат 20-30 г або сульфат калію з розрахунку 15-20 г на 10 л води); …
Після збору рік жимолость обробляють бордоским 1% розчином. Перед обприскуванням з дерева видаляють хворі гілки і листя, а траву навколо жимоло …
2. Підживлення. У червні для відновлення сил підживіть жимолость азотовмісним добривом: на кущ – 15 25 г сечовини або 20–30 г аміачної селітри.